Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.
Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і ще літають у поле — дощу не буде.
Комарі, мухи та інші комахи набридливі — на дощ і негоду.
Якщо в тиху погоду шумить ліс — перед грозою.
Встановився східний вітер — припиняться літні дощі.
Місяць-молодик “висить” ріжком униз так, що на його ріжку “відро з водою вдержиться” — незабаром чекай дощу.
Якщо по дощі на небі веселка — на третій день знову буде дощ.
Чистий схід сонця — на суху погоду.
Коли літньої пори в прохолодну погоду чути грім, то така погода триватиме довго.
Якщо в серпні з’явиться жовте листя на деревах—на ранню осінь.
За добу до дощу на каштановому листі з’являються “сльози” — липкі покрапини соку.
Багато ягід на горобині — осінь буде дощовою, а якщо мало — сухою.
Якщо в серпні багато павутиння — на довготривалу й погожу осінь.
Якщо мухи в хаті мляво сидять на стінах і не літають — ознака наближення негоди.
Хмарного дня ластівки літають високо в небі — цієї доби буде гроза.
Зі ставка пахне свіжою рибою — цього самого дня піде дощ.
Спала вода в річці — до дощу.
Вирує життя у мурашнику — дощу найближчим часом не буде, а коли на поверхні мало мурашок, та й ті кволо повзають, затягуючи нірки, — чекайте опадів; великі мурашині купини — на сувору зиму.
Кроти вилазять з-під землі перед дощем.

Бджоли сидять на стінках вуликів — на сильну жару.
Цвіте липа — ловиться сом.
Ліс без вітру шумить — на дощ.
Кроти нарили високі купини — буде тепла і ясна погода.
Мерехтять зорі — кілька днів буде ясно й сухо.
Глухий грім — до тихого дощу, розкотистий — на зливу.
Вода в річці піниться — за день чекай дощу, чорніє — буде буря.
Нічна роса не висихає — буде гроза; що більша роса, то жар¬кіший день.
Літній ранковий туман — на ясну погоду.
Похолодання під час дощу — ознака того, що незабаром погода поліпшиться.
Хмари потяглися по небу смугами — буде дощ.
Жаби стиха покумкують — на дощ, голосно кричать — на добру погоду, мовчать — перед похолоданням.
Кажани довго літають після заходу сонця — буде ясно й тепло.
До пізньої ночі сюрчать коники (цвіркуни) — ранок буде тихий і сонячний.
Уранці туман стелиться по воді — день порадує теплом.
Перед дощем кручені паничі (квіти) складаються вузликом.
Берізка польова згортає квіточки вінчиком у парасольку — на негоду.
День паркий, а з листя клена крапають “сльози” — чекай дощу.
Перед дощем бутони троянди й шипшини не розпускаються.
Дощ іде, але кури не ховаються — сподівайся затяжних опадів, навіть на кілька діб.
Вогонь у печі біліє, а жар швидко гасне — завтра занегодить.
З’явився перший туман — іди по гриби.
Липень жаркий — грудень буде морозяний.

Рум’яний вечір і сірий ранок — на хорошу погоду.
Ранковий туман у червні — на погожу днину.
Вранці роса й туман — на добру погоду; чим більше роси, тим жаркіший день; немає роси ввечері та вночі — віщування дощу.
Вечірня роса лягла рано — наступний день буде сонячний…
Глухий грім — на тихий дощ, голосний — на зливу.
Влітку західний вітер завжди несе негоду, східний — спеку й сушу.
Похолодало під час дощу — погода поліпшиться.
Якщо вітер довго віяв з одного боку, але раптово змінив на¬прямок — скоро задощить.
Веселка на заході — на дощ, на сході — бути гарній погоді.
Якщо веселку видно після дощу, але вона швидко зникає — буде хороша погода, а коли довго “п’є воду” — на негоду.
Червневий дощ почався під час сходу сонця — припиниться аж під вечір.
Чим дрібніші краплини дощу, тим довше йтиме він.
Вода потемніла в річці — перед грозою.
Зацвіла шипшина — почалося літо.
Рясно цвіте малина — на тепле літо.
Рясно цвіте гречка — на спекотне літо.
Коли листя клена починає “плакати”, то через три-чотири до¬би збереться на дощ.
У лісі часто чути крик дятла — на холод і негоду.
Якщо граки пасуться на траві — невдовзі задощить.
Горобці зранку купаються в пилюці — по обіді буде дощ.
Ластівки ввечері літають високо — завтра буде ясна погода, а низько — хмарна.
Ворони каркають на негоду.
Комарі та комашня стовпом — на гарну погоду.
Якщо хрущі, літаючи, гудуть — на ясну, тиху й теплу погоду.
Увечері голосно цвіркочуть коники — на добру погоду.
Дощове літо — на сніжну й морозяну зиму.

 

2 червня — Талагія.
«На Талагія велика надія», – казали, спостерігаючи за погодою, яка мала запрогнозувати сприяння урожаю овочевих культур.
3 червня — Костянтина.
Якщо в цей день буде дощ із градом, то 3 грудня – сніг із крупою.
Ретельно спостерігали, яким буде день – сонячним чи дощовим, – то так піде й на осінь.

 

7 червня — Іванів день.
Сильні роси на Іванів день – до хорошого врожаю.

 

14 червня.
Якщо в цей день іде дощ, то така погода буде до кінця місяця.
Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.

 

16 червня – Луки.
Придивлялися, звідки дме вітер, а півдня – яровим хороший ріст, з північ-
ного заходу – до негоди, мокрого літа, зі сходу – на хвороби.
Дощ увесь день – буде багато грибів.
Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.

 

18 червня — Дорофія.
Починаються найкоротші, горобині ночі. На сході сонця спостерігали за вітрами, якщо погода тепла і ясна – зерно буде велике.
22 червня — Кирила.
Зацвіла липа – на тепле сонячне літо. Щедрим буде медозбір.

 

24 червня – Варфоломія і Варвари.

З цього часу починає коротшати
день. Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили.

 

25 червня – Онуфрія, Онопрія.

День   літнього   сонцестояння. Це останній термін посівів гречки.

До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна.

На Онопрія рясні роси – на добрий врожай.

 

29 червня — Тихона.
З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».

 

30 червня.
Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.

 

У зв’язку з  проходженням  активних атмосферних фронтів від циклону з Балкан з 15 травня очікуються несприятливі погодні умови:  вночі сильні, вранці та вдень місцями дуже сильні дощі.

Подекуди грози, град, пориви східного вітру 15-20 м/с. У зв’язку з очікуваними сильними та дуже сильними дощами, ввечері 14 травня та упродовж 15-16 травня, на річках  басейнів Сяну, Дністра очікується підйом рівнів води на 0,5-1,5 м, а на окремих ділянках до 2 м. Місцями можливий  вихід води на заплаву.

15 травня, за умови сильних опадів, можливе формування значного місцевого та силового стоку, в горах існує загроза утворення селей.

Зважаючи на такі метеорологічні прогнози, Головне управління ДСНС України у Львівській області застерігає населення бути обережними та уважними до особистої безпеки. Повідомили у відділі зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області.

Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
Соловей співав усю ніч — перед погожим днем.
Якщо горобці й ластівки гніздяться з північного боку будівлі — на жарке літо.
Кажани ввечері густо літають — завтра буде гарна погода.
Якщо жаби стрибають по землі — на дощ.
Багато хрущів — на сухе літо.
Удень пройшла гроза, але не схолодніло — вночі вона знову нагадає про себе.
Коли з’являються кілька веселок на небі, то на тривалий теп¬лий дощ.
Ранком туман піднімається, утворюючи купчасті хмари, — чекай дощу, а коли припадає до землі — буде сонячна днина.
Туман над водою довго не розходиться — буде гарна й суха погода.
Якщо місяць народився й водою облився (вночі пройшов дощ), то дощі надовго; коли ж молодик без опадів, то досить довго триватиме суха погода.
Тиха й світла ніч без роси — наступного дня неодмінно занегодить.
Якщо вода дуже шумить у горах — буде погода.
Дуб розпустить листя раніше від ясена — на сухе літо.
Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками.
Пізно зацвіла горобина — пізня й осінь.
У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.
Сівбу визначають так: зацвіла ліщина — час сіяти моркву, пе¬трушку, мак; запахтіла калина — сій огірки, гарбузи, кукурудзу; з’явилися квіти на бузині — сади капусту; листя на осиці досягло розмірів п’ятикопійчаної монети — висаджуй картоплю; зацвіла горобина — пора братися за огірки й помідори.
Пізня весна дарує сухе погоже літо.
Навесні літає багато павутиння — на спекотне літо.
За сухим травнем наступає сухий червень; якщо у травні ба¬гато дощів, то їх обмаль буде у вересні, і навпаки.
Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.
Якщо травень з частими дощами, то й літо буде мокре, але обмаль буде дощів у вересні, і навпаки.
Багато пролісків — гарно вродить картопля.

У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
Якщо купчасті хмари надвечір не зникають, то погода погіршиться, задощить.
Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.
За цвітінням осики визначають терміни ранньої сівби моркви, аза цвітінням черемхи — картоплі.
Закурілася ліщина — час орати.
Розпустився дуб — пора сіяти горох.
Якщо дуб розпустився раніше від ясена — на сухе літо.
Зазеленів березовий гай — пересаджуй дерева.
На початку квітня грім — на тепле літо.
Туман стелиться по воді — на ясну погоду, піднімається вгору — на негоду.
Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то ненадовго.
Горобці сидять настовбурчившись — незабаром збереться на дощ.
Ластівки почали лаштувати гнізда — настало стійке тепло.
Якщо в морозяний день заспіває півень — потепліє.
Галки сідають на верхів’я дерев — до тепла, а всередину ши¬ються — на мороз.
Ранній виліт бджіл — настане тепла весна.
Вітер дме вночі — з’явиться вдень вода, тобто занегодить.
Сині хмари — на тепло й опади.
Якщо у квітні вітер дме з південного заходу—чекай тривалої негоди.
Якщо верба зацвіла, коли стояла ясна й тепла погода,— літо буде тепле й щедре на мед.
У квітні ясні ночі закінчуються приморозками.
Ні холоднішим від березня, ні теплішим від травня квітень не буває.

Двічі на рік стрілки годинників переводяться на одну  годину в більш ніж 100 країнах світу. В останню неділю березня – на годину вперед, а в останню неділю жовтня – на годину назад. Це необхідно для того, щоб наблизити адміністративний час до сонячного.
20 вересня 2011 за постанову про зміну порядку обліку часу в Україні проголосували 266 народних депутатів, таким чином Верховна рада України постановила встановити з 27 березня 2011 року на території Україні час другого часового поясу з додаванням однієї години, скасувавши цим перехід на зимовий час в жовтні 2011 року, відповідно і наступний за цим перехід на літній час.

photo

18 жовтня 2011 Верховна Рада Україна передумала і прийняла постанову «Про визнання такої, що втратила чинність, постанови Верховної Ради України« Про зміну порядку обчислення часу на території України», за це рішення проголосували 295 народних депутатів з 349 зареєстрованих в цей день у сесійній залі. Новою постановою визнається, що постанова від 20 вересня 2011 втратила чинність, також запропоновано уряду протягом одного місяця з дня набрання чинності нової постанови внести на розгляд Верховної Ради проект закону про порядок обчислення часу на території України.
З цього випливає, що перехід на літній час в Україні відбудеться в звичайному режимі.
В 2014 році Перехід на літній час припадає на 30 березня.

Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні — на холодне літо.

Грак прилетів — через місяць сніг зійде.
Граки на гнізда сіли — через три тижні можна сіяти.
Якщо граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано.
Голуби розворкотілися — на тепло.
Побачив шпака — знай: весна біля порога.
Місяць у великому туманному колі — за два дні буде негода, а коли у вузькому, то настане завтра.
Сонце червоне перед за¬ходом — чекай вітру.
Сині хмари — на тепло і дощ.
У березні посилення вітру віщує потепління й рясні опади: вітер вночі — вода вдень.
Ранній грім у березні — чекай повернення морозів.
Перший грім при північному вітрі — холодна весна, при схід¬ному — суха й тепла, південному — тепла, західному — мокра.
Тополя пізно розвивається — літо буде прохолодне.
Якщо береза опушиться раніше від клена — літо буде сухе, а пізніше — дощове.
Якщо вільха розпустить бруньки раніше від берези, чекай хо¬лодного, дощового літа, а коли береза раніше, то сухого.
Цвіте ліщина — час виставляти вулики на пасіку.
Тільки-но з’явилися підсніжники — час висівати в хаті овочі та квіти на розсаду.
Над лісом повітря здається синюватим — чекай потепління.

photo_734_490_367_80

Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. «Просвистів байбак, -казали в народі, — ховай у затінок сіряк!» Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок — найперших перелітних птах. З Кононового дня — 18 березня — починається весняний сонцеворот. Під цю пору день переважує ніч. Напередодні матері й бабусі випікали з тіста для дітлашків безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали «жайворонками». Уранці ними прикрашали сади та подвір«я. Календарна весна, як уже мовилося, збігалася з Євдохами, але справжній прихід весни вважався на Олексу (30 березня). Цей день так і називали в народі — Теплий Олексій. Особливою пошаною користувався цей день у пасічників. Вони виносили бджіл на перший обліт на пасіку. І все ж остаточним утвердженням весни вважалося Благовіщення, котре припадає на 7 квітня за новим стилем (25 березня за старим). З цього дня можна було починати ранню оранку.
Давнина. Традиції та обряди 
Давньоруська назва березня — «сухий», але в народному лексиконі існували інші наклички: «капельник», «протальник», «зимобор» … Під цю пору остаточно вже закінчувалися молодіжні розваги — досвітки й вечорниці. Згодом, як тільки-но заквітнуть луки, дівчата й хлопці сходилися на левадах, щоб розпочати цикл веснянок та гаївок. Але то буде в квітні. У березні починали заготовляти традиційні напої — кленовий та березовий соки. Заготовлену рiдину зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом декількох місяців, він був смачним та корисним, а тому і популярним у народі. Відтак березень — особливий місяць. Він, як мовиться в народі, і усміхнеться, і заплаче, і ошкириться крутим норовом…

1Рятувальники попереджають про небезпеку сходження снігових лавин у Карпатах через відлигу.

«14 лютого у зв’язку з інтенсивною відлигою у високогір’ї Карпат буде лавинонебезпечно » , – йдеться в повідомленні МНС  в Івано-Франківській області. Крім того , в п’ятницю на річках басейну Дністра очікується скресання криги , льодохід , місцями можливе утворення заторів льоду.

За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології на території області очікується хмарна погода з проясненнями. Часом дощ, місцями з мокрим снігом. Вранці 13 лютого місцями туман видимістю 200 – 500 м, на дорогах ожеледиця.

13 – 14 лютого на ділянках з льодоставом річок басейну Дністра очікується скресання криги, льодохід, місцями можливе формування заторів льоду. У зв’язку із збереженням затору льоду на р. Стрий біля с. Завадів можливе різке коливання рівня води.

Сьогодні вважається, що саме Стільсько (та прилеглі території) були центром городища великих або білих хорватів, які мешкали на території нинішнього українського Прикарпаття. Стільське городище занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. На околиці села досі збереглись печери білих хорватів, що нині зайняті місцевими мешканцями під картоплю. 

Комплекс з центром — городищем, що існувало у IX — XI століть — у селі Стільському, що неподалік Миколаєва
Комплекс з центром — городищем, що існувало у IX — XI століть — у селі Стільському, що неподалік Миколаєва

Поруч із селом розташоване величезне давньоруське Стільське городище (IX-XI ст., 250 га), одне з найбільших у Європі. Це був центр племінного союзу білих хорватів. Збереглися земляні оборонні вали (загальна довжина – 10 км), печерне місто (згодом використовувався як печерний монастир), жертовник язичницького капища.

Білі хорвати – це східно-слов‘янське плем‘я, що у VII-X ст. проживало у районі Карпатських гір та верхів’ї Дністра. Понад тисячоліття існувала країна слов’ян, відома як Біла Хорватія. Наприкінці IX ст. ця країна увійшла до складу Київської Русі.

За даними істориків та архітекторів, тут, біля села Стільське, у ІХ столітті розміщувалося більше за Київ городище — у ньому було понад 40 тисяч мешканців. Це був мегаполіс із фортецями, укріпленнями та язичницькими храмами. Місто мало потужну систему укріплень — оборонні стіни розтяглися на 10 км. Із західного боку столицю захищали стрімкі схили гір (над урвищами досі нависають величезні камені), з півночі та півдня були глибокі яри, а зі сходу — земляний вал з дерев’яним частоколом і ровом за ним. Археологи можуть показати, що фрагменти валів заввишки 2—2,5 м збереглися й нині — там селяни збирають ягоди та гриби. Також до нашого часу дійшли язичницькі святилища, витесані у скелях: у довколишніх селах їх нарахували десять. У селі Дуброва, наприклад, у скелях, які складають язичницький комплекс, витесано комірчини: давним-давно тут жили волхви, після них — ченці, а у 1940 — 1950 роках переховувалися вояки УПА.

Орест КОРЧИНСЬКИЙ, відкривач і дослідник Стільського городища, кандидат історичних наук:

— За 30 кілометрів від Львова у селі Стільське є унікальне городище. Саме місце займає 250 га, а весь масив — храми, печери — аж 200 кв. кілометрів. Але в Україні про городище не знають, більше того, не знають навіть у Львові. Експедиція працювала 25 років за постанови президії Академії наук, а створили її за клопотанням провідних вчених-археологів СРСР 1987 року, передусім — академіка Рибакова з Інституту археології СРСР. За кордоном про неї вийшла не одна публікація, серед іншого в наукових журналах. Але потім виявилося, що незалежній Україні не потрібно займатися вивченням історії Галичини. От «добрі» люди 2000 року звернулися в Академію наук із листом, що ця експедиція не потрібна… Де-юре вона існує донині, але в незаконний спосіб забрано фінансування (мені прямо сказали, що пора припиняти всілякі дослідження). Городище ж — це найбільше місто Європи VII — X століття нашої ери. Дуже ймовірно, що це центр літописних хорватів. Воно згадується у «Повісті временних літ». І взагалі, потрібно вносити зміни й корективи в історію, а це декого з Академії наук України не влаштовує. Городище — мій світ, над яким я працюю …надцять років досить небезуспішно. Це пам’ятка національного значення, куди приїжджають люди зі всього світу — і туристи, й археологи. Про неї знають, оскільки я працював у багатьох університетах Європи, але, на жаль, вона залишається нині без належної уваги держави. Є постанова Верховної Ради, згідно з якою було рішення «вивчити питання», але все це гальмувалося й гальмується. Так, у Львові є управління охорони культурної спадщини. Його завданням є встановити знаки на пам’ятках національного значення (таких у Львівській області 14), і на це не потрібно великих коштів — це коштує копійки. Але немає бажання, немає розуміння, немає пошани до своєї історії та культури. Раніше були звернення, є ще звернення обласної ради до влади, але їх ніхто не захотів чути. І хоча про Стільське городище показували сюжети на телебаченні, але за кордоном люди знають про нього набагато більше і всі дивуються, чому в нас так не цінують своє ж багатство. Ми не вміємо займатися рекламою національних надбань, не вміємо їх шанувати, але це не завдання істориків чи архітекторів — це завдання держави.

  Зараз багато турфірм організовують екскурсійні тури  тури в Стільсько.

 

 Джерело: http://ar25.org/

Погодні дані надані Yandex